- пересувати
- —————————————————————————————пересува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пересувати — а/ю, а/єш і пересо/вувати, ую, уєш, недок., пересу/нути, ну, неш, док. 1) перех. Сунучи, переміщувати, ставити що небудь на інше місце. 2) перех. Змінювати що небудь якимсь чином. Пересунути наголос. || Змінювати місце розташування чого небудь… … Український тлумачний словник
нести — су/, се/ш; мин. ч. ніс, несла/, несло/; недок. 1) перех. Узявши кого , що небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. || перен. Мати в собі, містити. || перен. Маючи що небудь, передавати його іншим. 2) перех. З великою … Український тлумачний словник
везти — зу/, зе/ш; мин. ч. віз, везла/, везло/; недок. 1) перех. Пересувати, переміщати якимсь транспортом кого , що небудь з одного місця на інше. || Переміщати, тягнучи віз, сани і т. ін. або маючи вантаж на собі (про тварин). 2) неперех., безос., кому … Український тлумачний словник
вернути — I верну/, ве/рнеш, недок. і док. 1) тільки недок., перех. і неперех. З силою рухати вперед; пересувати, перекидати. 2) тільки недок., неперех. Нестримно рухатися великою масою. 3) тільки недок., перех. і неперех., перен. Зводити розмову до чого… … Український тлумачний словник
відтягати — а/ю, а/єш і відтя/гувати, ую, уєш, недок., відтягти/ і відтягну/ти, ягну/, я/гнеш, док., перех. 1) Тягнучи кого , що небудь поверхнею чогось, переміщати, пересувати в інше місце. || Переборюючи опір, насильно відводити когось від кого , чого… … Український тлумачний словник
водити — воджу/, во/диш, недок., перех. 1) Тримаючи когось за руку і т. ін., допомагати йти. || Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що небудь, гуляючи тощо. || Примушувати когось іти з собою куди небудь. || Примушувати йти з… … Український тлумачний словник
возити — вожу/, во/зиш, недок., перех. 1) Переміщати, пересувати, доставляти кого , що небудь машиною, возом і т. ін. 2) Волочити, тягати що небудь … Український тлумачний словник
волокти — очу/, о/чеш і розм. волікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. волі/к, волокла/, волокло/ і волікла/, волікло/; недок., перех. 1) Тягти кого , що небудь поверхнею чогось. || Нести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі … Український тлумачний словник
волочити — очу/, о/чиш, недок., перех. 1) Тягти кого , що небудь поверхнею чого небудь. || Нести на собі що небудь важке або великого розміру, що звичайно торкається землі. || Ледве пересувати (чоботи тощо). 2) розм. Силоміць (або переконавши) вести кого… … Український тлумачний словник
двигати — аю, аєш, недок., розм. 1) перех. Зрушувати з місця, пересувати, носити. 2) неперех., чим. Робити рухи, ворушити. 3) перех. Надавати руху чому небудь; рухати … Український тлумачний словник